Оп-арт: інтер’єр, що рухається

Оп-арт: інтер’єр, що рухається

Обманюючи наші очі, оптичне мистецтво наділяє предметний світ новими смислами та можливостями, створює динаміку та напруження у просторі. Як і коли з’явився оп-арт і чи є місце в сучасному інтер’єрі. Розповідаємо.

Не вір очам своїм
Широкої популярності оптичне мистецтво набуло після гучної виставки «Чуйне око», що відкрилася в Нью-Йорку в 1965 році. Оптичні ілюзії, продемонстровані на виставці, вразили громадськість і зробили оп-арт надбанням сучасників, які суттєво вплинули на американський дизайн того часу.

5 ЛЕГЕНДАРНИХ ІНТЕР’ЄРІВ З ПОПУЛЯРНИХ СЕРІАЛІВ
Інтер’єри з улюблених серіалів здаються такими ж знайомими, як власна квартира. І невипадково. Художники-постановники спеціально роблять головні локації такими затишними, щоб, дивлячись на екран, ми почувалися вдома. А ще теле-інтер’єри можуть надихнути на зміни у власній квартирі. Дізнаємось, які дизайнерські прийоми можна підглянути у відомих серіалах.

Мета оптичного мистецтва – розширити межі сприйняття, позбавити предметний світ статичності. Використовуючи звичний інструментарій форм та кольорів, оп-арт поєднує їх у таких обставинах, що вони створюють нову реальність.

Оптичне мистецтво побудоване на особливостях зорового сприйняття геометричних постатей, воно ставить людське око у незвичні умови, змушуючи вирішувати незвичні завдання, дезорієнтує його. Як результат: відчуття відсутності цілісності структури, ілюзія руху, опуклості, глибини чи деформації.

Хто це вигадав
Оп-арт пустив паростки ще наприкінці 19 століття, коли вчені почали експериментувати з оптичними ілюзіями. Першим був німецький професор Томпсон у 1889 році. В рамках дослідження особливостей зору він вперше навів ілюстрації чорно-білих кіл, що обертаються,. До мистецтва це ще не мало відношення.

Як художня течія оп-арт заявляє про себе у 1950-х, вилупившись із геометричного абстракціонізму.

Основоположником оп-арту вважається французький художник та графік Віктор Вазарелі, який вважав, що мета його творчості – «пробудити» глядача. Роботи Вазарелі – це контрасти, мерехтіння, вібрації і структури, що перебудовуються. Почуття запаморочення гарантоване.

Серед інших помітних представників оп-арту британська художниця Бріджет Райлі. Деякі її роботи справляють шокове вплив, керуючи збоями у роботі зорового апарату. Сліпучі колірні вібрації колишають стіни, лінії болісно мерехтять, простір скручується, розсувається та деформується.

Художники оп-арту закликали глядача стати співучасником творчого процесу, подарувавши світові мистецтво, сприйняття якого лягає на очі того, хто дивиться більшою мірою, ніж будь-коли.

Бріджіт Райлі та Віктор Вазарелі на тлі своїх творів

Така філософія наблизила поп-арт до масового мистецтва, згодом його знахідки почали активно використовувати в оформленні нічних клубів та масових заходів, у графічному дизайні та інтер’єрі.

Оп-арт в інтер’єрі
Якщо оп-арт у мистецтві часто безжальний, у житловому інтер’єрі він може набувати більш стриманих форм.

Жити серед вібруючих стін та запаморочливих завихрень сподобається небагатьом. Тут необхідні екстраординарна особистість і міцний вестибулярний апарат.
Оп-арт в інтер’єрі може працювати на вас візуально розширюючи простір. Дзеркала та фотошпалери з ілюзією перспективи — це, по суті, теж оп-арт.

Якщо говорити не про технічні прийоми, а про стилістику, то це насамперед геометричні принти. Це може бути геометричне американське ретро 60-х, яке саме надихалося оп-артом, або делікатна сучасна версія геометричних принтів: відтінки більш приглушені, лінії тонкі — на такі очі не втомиться дивитися.

Більш впізнаваного ефекту можна досягти за допомогою насичених фарб та суворих чорно-білих контрастів. Сам малюнок може бути набагато простіше полотен абстракціоністів, але він має передавати відчуття ритму, динаміки. Не бійтеся поєднання геометричних принтів та експериментів з меблями – ілюзіоністські форми поп-арту можуть цікаво виглядати як елементи меблевої конструкції. Такі об’єкти часто мають трохи іронічну, жартівливу форму.

У сучасному інтер’єрі мотиви оп-арту часто з’являються як геометричної керамічної плитки, чи ритмічних принтів на текстилі.

Оп-арт в житловому інтер’єрі приживається як ар-об’єкти або декоративні елементи, перетворюючи їх на точку тяжіння погляду. Такі принти хороші для акцентних стін, підлоги і навіть для оздоблення стелі. Мотиви оп-арту можна заховати у візерунках на декоративних подушках, килимах та шторах. Вони добре виглядають у сучасних мінімалістичних просторах із нейтральною обробкою. Правило таке: ви повинні відчувати ритмічність візерунка, але не запаморочення.